
На почтовом ящике полным пакетиков. Так моя история началась, друзья. Был тот самый день, когда мой умный план превратился в действие. Я решил загасить винт по полной программе, загрузить свою душу колесами и взорвать этот мир шримпами. Я хотел сделать что-то незабываемое.
Наркотики – это как закладки в моей жизни, они делают ее ярче, интереснее и сумасшедше. Каждый новый опыт дает мне возможность почувствовать себя настоящим героем. И в тот день я решил испытать все это.
Я заказал свою долю незабываемого опыта у надежного поставщика. Как только посылка пришла, я был на седьмом небе от счастья. Я распаковал ее и в голове уже начал формироваться план, как я буду веселиться сегодня. Но перед этим я решил снять напряжение и побежал в ванную.
И вот я стою в ванной перед зеркалом и смотрю на свое отражение. У меня в руке полотенце. Я готов прыгнуть в эту черную бездну и отправиться в путешествие под названием "мир наркотиков".
Но сначала мне нужно было взорвать. Я быстро вытащил из кармана несколько колес и начал аккуратно их подготавливать. Я с любовью разделил каждую таблетку на равные доли. Ловко пальцами я позволил им прикоснуться к своей дерзкой поджигательной культуре. Я знал, что с каждой новой загаской меня ждет новое приключение.
И тут я вспомнил, что у меня в запасных закладках остался мефедрон. Я быстро достал его и добавил к своей смеси. Сердце начало биться чаще, а я уже не мог ждать, когда же это все начнется.
Привычка заставила меня достать свой смартфон и проверить, нет ли измены. Мы живем в опасное время, когда можно попасться по любому поводу. Но все было в порядке. Я был полностью защищен от возможных неприятностей.
Наконец-то я взял первую дозу этого чуда. Она растворилась на моем языке и начала свою магию. Мир стал ярче, звуки стали насыщеннее, а цвета – более насыщенные. Я почувствовал себя обдолбышем, оторванным от реальности. Я был готов к завершающему акту.
Я взял полотенце и начал с ним воевать. Мы вступили в страстный танец. Я махал им в воздухе, совершая обряды, которые только я понимал. Покрытый капельками пота, я продолжал двигаться и пробивать эту черту. В итоге, осознав свою победу, я кинул полотенце на пол и начал плясать вокруг него.
Жизнь наркомана – это ежедневная битва с собственными демонами. В этот вечер я победил их всех. Вся эта борьба была частью моего путешествия. Я погрузился в мир наркотиков, и почувствовал, как он приводит меня к новым ощущениям, новым эмоциям. Это опасное занятие, которое может привести к непоправимым последствиям. Я осознавал это, но в то же время не мог остановиться. Это была привязка, которая заставляла меня возвращаться снова и снова.
Но я готов был платить цену за свою свободу. Я был наркоманом комиком, который боролся с собственными слабостями и не боялся перед этим признаться. Я был одновременно смешным и печальным героем, который искал свое место в этом сумасшедшем мире. Но я никогда не забуду тот день, когда я подрался с полотенцем в ванной и почувствовал себя настоящим героем. Это была часть моего путешествия, часть моего пути к самопознанию.
Прощайте, мои друзья. Прощайте, наркотики. Жизнь продолжается, и я готов идти дальше. Возможно, однажды я расскажу вам еще одну историю из моей жизни.
Незабываемые воспоминания, которые отныне останутся лишь в моей памяти.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |